Дата публікації:11.01.2024
Хоч би як незвично це не звучало, а турбота про своє здоровʼя під час війни має бути частиною стратегії перемоги для кожного з нас. Допомогти в цьому може вторинна профілактика – скринінг. Але який, як, де і хто його має здійснювати?
Про це thePharmaMedia розпитало Павла КОЛЕСНИКА, сімейного лікаря вищої категорії, кандидата медичних наук, завідувача кафедри сімейної медицини та амбулаторної допомоги, доцента, директора навчально-тренінгового Центру сімейної медицини та долікарської допомоги медичного факультету №2 Ужгородського Національного університету, першого українця – володаря нагороди «5-зірковий сімейний лікар WONCA Європи» (Європейської асоціації сімейних лікарів) у 2023 році.
Чи на часі профілактичні огляди в умовах війни?
– З перших днів війни ми приймаємо пацієнтів, які переїхали з різних куточків України (т.з. вимушено переміщені особи, ВПО). Спочатку, звісно, люди зверталися через гострі стани або загострення хронічних хвороб. Тож, перший рік війни сімейному лікареві дійсно було не до скринінгу та профілактики. Необхідно було дати ради тим нагальним проблемам та впоратися з у рази збільшеним пацієнтопотоком.
Але потім багато хто з цих людей прописалися й осіли в Ужгороді, а відтак обрали сімейного лікаря для себе та своїх дітей, а лікарі набули досвіду роботи в екстремальних умовах, розібралися, напрацювали свої алгоритми й тепер мають можливість планувати профілактичні заходи.
Адже, по-перше, профілактика – один з основних напрямків роботи сімейного лікаря, а, по-друге – реальний інструмент, що дає можливість уникнути колапсу медичної системи.
Повний чекап здоров’я, що пропонують приватні клініки може вважатися скринінгом?
– Ні, насправді – це фейк, який не враховує ані особливостей пацієнта, ані сучасних гайдлайнів, а має лише одну мету — отримання більшого прибутку від недосвідченого населення.
Слід також усвідомлювати шкоду від самопризначених скринінгів «про всяк випадок». Вони нічим не допоможуть, а от нашкодити можуть. Деякі обстеження напряму шкодять здоров’ю (іонізуюче опромінювання під час КТ або рентгенографії тощо), інші – опосередковано.
До останнього, безумовно належить гіпердіагностика з використанням непотрібних діагностичних процедур «з профілактичною метою» — всі ці щорічні загальні аналізи крові, калу на гельмінти, періодичні УЗД органів черевної порожнини, молочної залози без показів тощо. Все це може призводити не лише до підвищення тривожності, спонукати до нових непотрібних обстежень та безвідповідального самолікування, гіпердіагностика спонукає людину діяти: модифікувати своє життя, змінюючи дієту, збільшуючи фізичні навантаження, а подекуди й приймаючи певні ліки «для профілактики розвитку захворювання». Цим, на жаль, грішать пересічні українці, а медичні приватні заклади часто ще й заохочують.
Якими мають бути профілактичні огляди з позиції доказової медицини?
– Передусім, варто забути про профогляди, що існували раніше, коли всі люди працездатного віку отримували однаковий для всіх набір обстежень: загальний аналіз крові, флюорографію, електрокардіографію, гінеколог – жінкам, а чоловікам – огляд простати в уролога.
Сьогодні існує чітка наукова стратегія щодо того: кому, коли, як і з якою періодичністю потрібно відвідувати лікаря. «Золотим стандартом» у всьому світі вважають скринінг. Система скринінгу передбачає певні обстеження, що мають доказові ефективність, точність та слугують виявленню захворювань у клінічно безсимптомних осіб.
Скринінг відбувається з певною періодичністю неоднаковою для різних категорій пацієнтів. Категорії відрізняються за віком, статтю, професійною приналежністю тощо.
Іншими словами «універсальної» системи, за якою кожна людина має проходити «систематичні профілактичні огляди» не існує.
Адже всі люди різні не лише за віком, статтю, расою, а ще й за наявними факторами ризику.
Власне, скринінг – це американська система, яку сьогодні успішно використовують прогресивні системи охорони здоров’я Ізраїлю, Великобританії, Канади та інші.
Ми провели власне дослідження, у якому порівняли американську систему скринінгу з такими у ще 30 розвинених європейських країнах. Виявилось, що всі успішні скринінгові системи схожі між собою та американською системою. Тож, можна вважати, що ця система до певної міри універсальна. В Україні такої поки що не імплементовано.
Джерело: https://thepharma.media/uk/medicine/33903-turbota-pro-zdorovya-dokazovii-pidxid-10012024